Прем'єр-міністру України щодо спростування недостовірної інформації на Урядовому порталі
ВСЕУКРАЇНСЬКА ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ ІНВАЛІДІВ "СОЮЗ ЧОРНОБИЛЬ УКРАЇНИ"
Прем'єр-міністру України Гройсману В.Б. Шановний Володимире Борисовичу! за дорученням лідерів громадських
Чорнобильських організацій
| ||
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
Всеукраїнська громадська організація інвалідів «Союз Чорнобиль України»
вул. Ю. Коцюбинського, З, м. Київ, 04053
Міністерством юстиції розглянуто ваш лист від 18 січня 2016 року № 14 стосовно надання правового висновку щодо порядку виконання рішення Конституційного Суду України та в межах компетенції повідомляється.
Відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 120 Конституції України встановлено, що організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади визначаються Конституцією і законами України.
Згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 7 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» основними завданнями міністерства як органу, що забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох сферах, є, зокрема, забезпечення нормативно-правового регулювання, інформування та надання роз'яснень щодо здійснення державної політики.
Так, згідно з підпунктами 32, 33 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, Мін 'юст відповідно до покладених на нього завдань надає роз 'яснення, організовує розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Мін'юсту, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, а також стосовно актів, які ним видаються.
Разом із тим з огляду на порушені у вашому листі питання зазначаємо, що підпунктами 12, 14, 15 пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України від 28 грудня 2007 року Хе 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до статей 50, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зміни до статей 50, 52, 54, які внесені підпунктами 12, 14, 15 пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України та частини другої статті 73 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідні зміни до статей 50, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням вказаного Рішення Конституційного Суду України не вносились.
Протягом 2008 - 2014 років зміни до статей 50, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» також не вносились.
Підпунктами 9, 11, 13 пункту 4 розділу 1 Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі — Закон № 76-УШ) були внесені зміни до статей 50, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які набреши чинності з 01 січня 2015 року.
Так, статтею 50, частиною першою статті 52, частиною третьою статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону № 76-УШ, передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Щомісячна компенсація у разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Водночас зазначаємо, що у 2011 - 2015 роках право встановлювати порядок та розміри зазначених виплат надавалось Кабінету Міністрів України відповідно до законів України про Державний бюджет України на 2011 -2015 роки.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності з 01 січня 2012 року, затверджено як Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, так і встановлено розміри мінімальної пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну
здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
При цьому згідно з пунктом 2 вказаної постанови доручалося Пенсійному фонду України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.
Разом з тим інформуємо, що Конституційний Суд України у пунктах 1, 2 резолютивної частини свого Рішення від 25 січня 2012 року № 3-рп зазначив, що в аспекті конституційного подання положення статті 1, частин першої, третьої статті 95 Конституції України у системному зв'язку з положеннями статті 3, частини першої статті 17, частини третьої статті 22, статей 46, 48 Основного Закону України треба розуміти так, що однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних
потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.
Крім того, в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Водночас з огляду на порушені у вашому листі питання зазначаємо, що порядок виконання рішень і висновків Конституційного Суду України встановлений статтею 70 Закону України «Про Конституційний Суд України».
Так, у разі необхідності Конституційний Суд України може визначити у своєму рішенні, висновку порядок і строки їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення виконання рішення, додержання висновку.Конституційний Суд України має право зажадати від органів, зазначених у цій статті, письмового підтвердження виконання рішення, додержання висновку Конституційного Суду України.
Невиконання рішень та недодержання висновків Конституційного Суду України тягнуть за собою відповідальність згідно з законом (частина друга - четверта статті 70 згаданого Закону).
При цьому Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 14 грудня 2000 року № 15-рп (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України) висловив правову позицію, згідно з якою незалежно від того, чи визначено в рішенні, висновку Конституційного Суду України, зокрема, порядок його виконання, відповідні державні органи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Додаткове визначення у рішеннях, висновках Конституційного Суду України порядку їх виконання не скасовує і не підміняє загальної обов'язковості їх виконання. Незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абзац п'ятий, шостий пункту 4 мотивувальної частини зазначеного Рішення).
Крім того, відповідно до статті 74 Закону України «Про Конституційний Суд України» Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.
При цьому зазначаємо, що листи Міністерства юстиції не встановлюють норм права, а мають інформаційний характер.
Перший заступник Міністра Наталія СЕВОСТЬЯНОВА |
Комментариев нет:
Отправить комментарий