УКРАЇНСЬКИЙ ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ: ЯК ЙОГО РАХУЮТЬ?
У відповідності із Конституцією України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом України «Про прожитковий мінімум» передбачено, що прожитковий мінімум це - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум повинен прийматися на основі оцінки вартості набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг відповідно до нормативів споживання, які повинні переглядатися не рідше одного разу на п'ять років. Останні і єдині нормативи споживання затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2000 р. N 656.
В Україні не змінена методологія обчислення прожиткового мінімуму, а також не змінені норми споживання, які закладаються в основу розрахунку прожиткового мінімуму. Сьогодні існуючі норми є застарілими і не відповідають сьогоднішнім реаліям.
Чинним законодавством передбачено, що розміри мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, розміри соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат встановлюються в залежності від величини прожиткового мінімуму.
Всупереч Конституції і законам для оцінки вартості життя, а також для обчислення розміру деяких видів допомог крім прожиткового мінімуму використовується ще один стандарт – гарантований рівень забезпечення прожиткового мінімуму, який є набагато меншим за величину прожиткового мінімуму. Він є базою для обчислення допомоги по малозабезпеченості і деяких інших виплат. Необхідно зазначити, що цей стандарт не передбачений на Конституцією України, ні чинними законами.
Станом на 2016 р. прожитковий мінімум встановлений на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2016 року - 1330 гривень, з 1 травня - 1399 гривень, з 1 грудня - 1496 гривень. Для працездатних осіб - з 1 січня 2016 року - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1550 гривень, а для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2016 року - 1074 гривні, з 1 травня - 1130 гривень, з 1 грудня - 1208 гривень.
Законом також передбачено підвищення мінімальної заробітної плати у місячному розмірі з 1 січня - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1550 гривень; у погодинному розмірі з 1 січня - 8,29 гривні, з 1 травня - 8,69 гривні, з 1 грудня - 9,29 гривні.
Однак тарифна ставка працівника першого розряду з 1 січня 2016р. становить 1113 грн. Тобто заробітна плата працівників бюджетної сфери обчислюється не від розміру мінімальної заробітної плати а від тарифної ставки працівника першого розряду, яка всупереч закону «Про оплату праці» є нижчою від прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати.
Прожитковий мінімум є базою для встановлення розмірів пенсій, зокрема пенсії за віком. Однак законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлений в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність лише для чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу.
За наявності страхового стажу меншої тривалості пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.
У зв’язку із зміною величини прожиткового мінімуму повинні змінюватися і розміри соціальних допомог. Попередня редакція законів «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" передбачала таку підставу для перерахунку розміру страхових виплат як підвищення розміру мінімальної заробітної плати. В чинному законі «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» така підстава для перерахунку розміру страхових виплат відсутня. Тобто при підвищенні мінімальної заробітної плати розмір страхових виплат не зміниться. Це суперечить духу самого законодавства про соціальне страхування, адже розмір усіх виплат обчислюється у процентному відношенні до заробітної плати. Зміна розміру заробітної плати тягне за собою перегляд усіх норм заробітної плати. А тому розмір виплат фактично знизиться.
В системі загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття допомога по безробіттю деяким категоріям безробітних виплачується у мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду. Однак відповідно до Конституції України розмір пенсій, інших видів соціальних виплат та допомог, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено виплату додаткових пенсій, а також соціальних допомог особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Зокрема, це додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна компенсація у разі втрати. Розмір усіх зазначених виплат встановлюється Кабінетом Міністрів України і не залежить від прожиткового мінімуму.
Зазначені положення Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» суперечать Конституції України, оскільки ст. 91 визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Комментариев нет:
Отправить комментарий